Головна сторінка  •  Гостьова Карта сайта
Поиск Главная страница Главная страница План Лавры История Лавры Преподобный Иов Преподобный Амфилохий Свято-Духов Скит Справка Написать нам Поиск Головная сторінка Головная сторінка План Лаври Історія Лаври Преподобний Іов Преподобний Амфілохій Свято-Духів Скит Довідка Написати нам Search Home Home Plan Laurels History Laurels St. Job St. Amphilochius Holy Spirit skete Help Contact us
Навігація
    Головна сторінка
    Історія Лаври
    Сторінки Історії
    Свято-Успенський собор
    Монастирські храми
    Лаврські побудови
    Собор Святої Троїці
    Лавра в ХХ столітті
    Лаврські Святині
    Чудотворці Обителі
    Свято-Духівський Монастир
    Подвиг Благочествія
    Розклад Богослужінь у Свято-Успенській Почаївській Лаврі
    Преподобний Іов
    Преподобний Амфілохій
    Гостевая книга о Крестном ходе
    Новини та події
    План Лаври
    Історія Лаври
    Довідка
    Как добираться
    Трапеза
    Замовлення місць та вартість номерів у для прочан Свято-Успенської Почаївської
    Телефони
    Лаврські піснеспіви
    Піснеспіви

День за днем

21 Мая

Открывает глубокое из среды тьмы, и выводит на свет тень смертную

(Иов. 12, 22)

Самые темные стороны нашей жизни всего яснее служат для откровения небесного света - вот что испытал на себе тот человек, который прошел по самому мрачному пути. То, что Иов постиг вследствие своих испытаний, тому учимся и мы с каждым днем: крест есть венец нашей славы; камень, который отвергли зиждущие, стал главою угла.

Вы ищете тот свет, который рассеет могильную мглу и осветит для вас жизнь загробную, но вы не понимаете, что сама смертная тень обратится в свет и что Он "выводит на свет тень смертную", как говорит Иов. Слова эти доказывают, что свет является именно тогда, когда мы думаем, что он исчез навеки. Мы, христиане, в образе смерти всего яснее видим образ жизни вечной. Не поражала ли нас вечерняя заря на темном небе? Не случалось ли нам быть свидетелями того, что, когда "земной дом, сия хижина, разрушается", тогда живее становится "жилище на небесах, дом нерукотворенный, вечный" (2 Кор. 5, 1). Не испытали ли и мы на себе необычайную, неизъяснимую силу, непонятное для нас самих возрастание веры нашей именно в те тяжелые минуты, когда нам казалось, что мы покинуты всеми? В непосильной борьбе, среди мрака горестей и скорбей, мы только глазами веры могли узреть луч света; вера поддержала нас, надежда блеснула нам среди мрачных туч, и сама смерть стала для нас откровением другой, высшей, истинной жизни!

Не ропщите на окружающий вас мрак. Он даст вам понять то, что вы прежде не знали, - существование мира невидимого, силу, превышающую нашу человеческую силу, и из этого мрака послышится вам голос Господень: "Да будет свет" (Быт. 1, 3).

 

Погода Почаев
Сторінки Історії
«Премудрость созда себе дом» (Притч. 9, 1)

 

 

тоїть на вершині Почаївської гори, Свято-Успенська Почаївська Лавра – твердиня віри Христової, обитель благочестя і подвижництва, духовний центр православного народу на Західній Україні.

Цей старовинний монастир перебуває під особливим покровом Божої Матері. Тут Діва Марія явилася монахам-пустинникам, залишивши на скалі слід Своєї Стопи; цю землю прославила на весь світ Почаївська чудотворна ікона Божої Матері; в обителі подвизалися великі подвижники Православ’я: преподобний Іов Почаївський і чудотворець Волинського краю преподобний Амфілохій.

 

 

Почаев

Явління Божої Матері на Почаївській горі

 

Почаев

Преподобный Іов Почаївський

 У глибині віків заховалася дата заснування монастиря на святій горі. 1240 рік. Хан Батий у Києві. Монголо-татарське іго угнітає охрещену князем Володимиром Православну Русь, руйнує все святе. Києво-Печерські іноки ідуть на Волинь, шукаючи порятунку, і знаходять його на скелястій, покритій густим лісом горі, де і засновують монастир. Сюди приносять вони суворий аскетичний дух преподобних Антонія і Феодосія Печерських, а місце свого усамітнення називають в пам’ять про річку Почайну – притоку Дніпра, на березі якої стояв колись їхній монастир. Тоді ж іноки сподобилися благословення Божої Матері. Вона явилася їм на скалі подібно неопалимій купині з короною на голові і скіпетром у руці, залишивши на камені слід Своєї правої стопи, який з того часу наповнюється цілющою водою. Явління це було благословінням та знаком заступництва Богородиці для насельників нещодавно заснованої ними обителі. 

Почаев

Сотрясіння бісом дружини Фірлея, яка по блюзнірському поглумилася

над монастирськими святинями (1614 г.)

  

Розпочинається нова доба в історії монастиря. Ігуменом обителі стає Іов Желізо. Завдяки подвигам і невтомному піклуванню преподобного Іова в обителі була відкрита школа і друкарня. У 1649 році на вершині гори збудована церква Святої Троїці зі Стопою Богородиці у середині храму, - до того слід Стопи більше 400 років залишався під відкритим небом. Тоді ж обитель було обнесено оборонним муром з вежами, збудовані інші храми, келії для братії, різні господарські споруди. Дзеркальна вода, викопаної ним на вершині гори криниці і ставка у підніжжі і тепер є свідченням його невтомних трудів.

Столітнім старцем закінчив свій земний путь ігумен Іов (1651 рік), але разом з Богородицею залишається незмінним заступником древньої православної святині від зазіхань іновірців.

Назавжди закарбовано в пам’яті церковній події Збаразької війни 1675 року. П’ятидесятитисячне турецьке військо на чолі з султаном Нуреддіном було переможене чудесним явлінням над Свято-Троїцькою церквою Матері Божої з омофором у руках, з небесними ангелами та преподобним Іовом. Щороку 5 серпня Свята Церква вшановує пам’ять про ту далеку подію.



     

Сделано wbs.com.ua