Головна сторінка  •  Гостьова Карта сайта
Поиск Главная страница Главная страница План Лавры История Лавры Преподобный Иов Преподобный Амфилохий Свято-Духов Скит Справка Написать нам Поиск Головная сторінка Головная сторінка План Лаври Історія Лаври Преподобний Іов Преподобний Амфілохій Свято-Духів Скит Довідка Написати нам Search Home Home Plan Laurels History Laurels St. Job St. Amphilochius Holy Spirit skete Help Contact us
Навігація
    Головна сторінка
    Історія Лаври
    Сторінки Історії
    Свято-Успенський собор
    Монастирські храми
    Лаврські побудови
    Собор Святої Троїці
    Лавра в ХХ столітті
    Лаврські Святині
    Чудотворці Обителі
    Свято-Духівський Монастир
    Подвиг Благочествія
    Розклад Богослужінь у Свято-Успенській Почаївській Лаврі
    Преподобний Іов
    Преподобний Амфілохій
    Гостевая книга о Крестном ходе
    Новини та події
    План Лаври
    Історія Лаври
    Довідка
    Как добираться
    Трапеза
    Замовлення місць та вартість номерів у для прочан Свято-Успенської Почаївської
    Телефони
    Лаврські піснеспіви
    Піснеспіви

День за днем

25 Июня

Всегда Господни

(Рим. 14, 8)

Будем всегда твердо помнить о двух великих истинах, лежащих в основе нашей веры, которые как будто сплетаются в одну неразрывную нить, руководящую всей нашей деятельностью, всей жизнью нашей. Во-первых, мы принадлежим Христу - "всегда Господни". Во-вторых, мы соединены с Ним - "соединяющийся с Господом, есть один дух с Господом" (1 Кор. 6, 17).

"Живем ли, для Господа живем, умираем ли, для Господа умираем" (Рим. 14, 8). Пусть же слова: "всегда Господни" будут запечатлены в нашем сердце на всем протяжении нашего жизненного пути. Будем просыпаться утром с этим чувством, и не с чувством только, но и с полным осознанием этого. Пусть осознание этого не покидает нас ни в тяготе полуденного зноя, ни в отдыхе вечерней прохлады, и пусть оно остается так же живо в глубине души нашей, когда мы заснем спокойно после пережитого тревожного дня. "Ибо Христос для того и умер и ожил, чтобы владычествовать над мертвыми и над живыми" (Рим. 14, 9).

Быть под таким владычеством - вот настоящая свобода! Цепь, привязывающая нас к нашему Владыке, в то же время освобождает нас от плоти, от греха. "Соединяющийся с Господом, есть один дух с Господом" (1 Кор. 6, 17), уже теперь, уже и на этой грешной земле. Это не только обещание будущего блаженства, это уже совершившееся событие. В таком тесном единении с Ним самая слабая тварь несомненно дерзнет сказать: "Все могу в укрепляющем меня Иисусе Христе" (Флп. 4, 13) - и тогда уже "никто не повредит вам" (Лк. 10, 19). Какой глубокий мир, какое совершенное успокоение наполняет душу при сознании этого.

 

Погода Почаев
Сторінки Історії
«Премудрость созда себе дом» (Притч. 9, 1)

 

 

тоїть на вершині Почаївської гори, Свято-Успенська Почаївська Лавра – твердиня віри Христової, обитель благочестя і подвижництва, духовний центр православного народу на Західній Україні.

Цей старовинний монастир перебуває під особливим покровом Божої Матері. Тут Діва Марія явилася монахам-пустинникам, залишивши на скалі слід Своєї Стопи; цю землю прославила на весь світ Почаївська чудотворна ікона Божої Матері; в обителі подвизалися великі подвижники Православ’я: преподобний Іов Почаївський і чудотворець Волинського краю преподобний Амфілохій.

 

 

Почаев

Явління Божої Матері на Почаївській горі

 

Почаев

Преподобный Іов Почаївський

 У глибині віків заховалася дата заснування монастиря на святій горі. 1240 рік. Хан Батий у Києві. Монголо-татарське іго угнітає охрещену князем Володимиром Православну Русь, руйнує все святе. Києво-Печерські іноки ідуть на Волинь, шукаючи порятунку, і знаходять його на скелястій, покритій густим лісом горі, де і засновують монастир. Сюди приносять вони суворий аскетичний дух преподобних Антонія і Феодосія Печерських, а місце свого усамітнення називають в пам’ять про річку Почайну – притоку Дніпра, на березі якої стояв колись їхній монастир. Тоді ж іноки сподобилися благословення Божої Матері. Вона явилася їм на скалі подібно неопалимій купині з короною на голові і скіпетром у руці, залишивши на камені слід Своєї правої стопи, який з того часу наповнюється цілющою водою. Явління це було благословінням та знаком заступництва Богородиці для насельників нещодавно заснованої ними обителі. 

Почаев

Сотрясіння бісом дружини Фірлея, яка по блюзнірському поглумилася

над монастирськими святинями (1614 г.)

  

Розпочинається нова доба в історії монастиря. Ігуменом обителі стає Іов Желізо. Завдяки подвигам і невтомному піклуванню преподобного Іова в обителі була відкрита школа і друкарня. У 1649 році на вершині гори збудована церква Святої Троїці зі Стопою Богородиці у середині храму, - до того слід Стопи більше 400 років залишався під відкритим небом. Тоді ж обитель було обнесено оборонним муром з вежами, збудовані інші храми, келії для братії, різні господарські споруди. Дзеркальна вода, викопаної ним на вершині гори криниці і ставка у підніжжі і тепер є свідченням його невтомних трудів.

Столітнім старцем закінчив свій земний путь ігумен Іов (1651 рік), але разом з Богородицею залишається незмінним заступником древньої православної святині від зазіхань іновірців.

Назавжди закарбовано в пам’яті церковній події Збаразької війни 1675 року. П’ятидесятитисячне турецьке військо на чолі з султаном Нуреддіном було переможене чудесним явлінням над Свято-Троїцькою церквою Матері Божої з омофором у руках, з небесними ангелами та преподобним Іовом. Щороку 5 серпня Свята Церква вшановує пам’ять про ту далеку подію.



     

Сделано wbs.com.ua